Бронювання та відстрочки в Україні: у Кабміні пояснили, що зміниться для працівників і ухилянтів

Бронювання працівників в Україні знову переглядають: Кабінет міністрів оприлюднив нові зміни правил бронювання військовозобов’язаних, які вже позбавили підприємства оборонного та енергетичного секторів права автоматично бронювати всіх працівників.

Центральну зміну 26 жовтня опублікували на Урядовому порталі — це постанова №1328, яку Кабмін ухвалив ще 23 жовтня. Документ створює новий Координаційний центр з організації бронювання при Кабміні й змінює сам підхід до того, кого вважати «критичним» підприємством.

Бронювання обмежили: що передбачає постанова

Для підприємств паливно-енергетичного комплексу та оборонно-промислового комплексу граничний рівень бронювання встановили на позначці 95%. У межах цього ліміту обов’язково бронюватимуть усіх військовозобов’язаних, які безпосередньо залучені до виробництва. Підвищити ліміт зможуть Міноборони або Міненерго з урахуванням рекомендацій нового Координаційного центру.

Критичність підприємств переглянуть протягом 10 днів після набрання постановою чинності. Якщо критерій, за яким надали статус, виключать із переліку — статус скасують. Як нагадує нардеп Ярослав Железняк, тепер критичними можуть бути лише 13 галузей: освіта, наука, послуги й медіа до цього списку не потрапляють — їх бронюватимуть лише окремим зверненням через Координаційний центр.

«Ротації з бізнесом»: віддати людей у військо заради броні

Прем’єр-міністр Сергій Корецький анонсував механізм, за яким компанії зможуть отримати 100-відсоткове бронювання персоналу за умови регулярного добровільного направлення частини працівників на військову службу. Працівник при цьому знатиме, куди його направляють, на яку посаду й на який термін, а робоче місце за ним зберігатимуть.

Окремо для виконавців міжнародних проєктів і представництв донорських установ запровадили квоту бронювання до 50% військовозобов’язаних, залучених до одного проєкту, але максимум сім осіб. Більше семи дозволятиме держсекретар Кабміну з урахуванням рекомендацій Координаційного центру.

Обмеження для ухилянтів і СЗЧ

Другий напрям реформи — обмеження для тих, хто ухиляється від мобілізації. Влада готує механізми, за якими ухилянтам блокуватимуть банківські рахунки. Водночас триває перегляд підстав для відстрочок: ідеться насамперед про тих, хто отримав відстрочку з сімейних причин, а також про здобувачів освіти.

Частина парламентаріїв закликає піти далі. Нардепка Мар’яна Безугла виступила за повне скасування відстрочок: «Я вважаю, що ми маємо зняти бронь з усіх, зокрема з депутатів. Узагалі з усіх». Представники бізнесу натомість критикують уряд за те, що він «висмикує» чоловіків, які працюють «у білу», замість того щоб змусити ухилянтів повернутися до війська.

Що відомо про строки

Новий «суспільний договір» щодо мобілізаційних зобов’язань прем’єр пообіцяв представити вже до 1 грудня. Раніше надані Міноборони підвищені ліміти бронювання зберігаються в межах строку критичності підприємства, а старі рішення діятимуть максимум до 8 грудня 2026 року. Україна нині мобілізує приблизно 30 тисяч людей щомісяця.

Раніше Politeka повідомляла, чи продовжать відстрочку автоматично без звернення до ЦНАП.

Також Politeka повідомляла, що робити, якщо даних із військового квитка немає в реєстрі «Оберіг».

Як повідомляла Politeka, кому можуть відмовити в бронюванні через статус у «Резерв+».