Уявні друзі у дитини: психологи пояснили, як це впливає на розвиток мозку

Дитячі виплати в Україні хвилюють багатьох батьків, але турбота про дитину не зводиться лише до грошей. Близько двох третин дітей до семи років вигадують собі уявного друга, і вчені запевняють: це не привід для тривоги.

Довгий час у суспільстві побутував стереотип, ніби вигаданий друг свідчить про самотність, ізоляцію чи труднощі в комунікації. Дослідження науковців Університету штату Орегон спростували цей міф.

Виявилося, що малюки з уявними друзями мають таку ж кількість реальних приятелів і так само відкриті до взаємодії, як і їхні однолітки. Створення фантазійного образу - це не втеча від дійсності, а показник активної роботи свідомості.

Які навички розвиває уявна дружба

Присутність вигаданого товариша - чи то невидимої істоти, казкового персонажа або двійника улюбленого героя - слугує для дитячого мозку своєрідним полігоном для тренування складних психічних функцій.

Науковці Університету Валенсії з'ясували, що діти віком 4-6 років із досвідом вигаданої дружби краще розуміють емоційні стани оточення. Вони раніше усвідомлюють, що в інших людей можуть бути власні, відмінні від їхніх, погляди, мотиви й бажання.

За допомогою невидимого співрозмовника дитина відтворює складні життєві ситуації - наприклад, сварки за іграшки в садку чи образи. Вона проживає емоції, вчиться встановлювати межі та знаходити компроміси без ризику реального покарання.

Загалом такі діти більш уважні, мають розвиненіші навички розповідання історій, менше залежать від екранів гаджетів і відрізняються виразнішим образним мисленням.

Особлива роль для дітей з аутизмом

Дослідники Лідського університету виявили, що фантазійні союзники відіграють особливу терапевтичну роль для дітей з нейровідмінностями. Хоча діти з розладами аутистичного спектра частіше обирають структуровані заняття, майже половина з них теж створює уявних друзів.

Для такої дитини невидимий партнер стає передбачуваним і безпечним середовищем. Регулярний діалог з істотою, яка має власну уявну волю, допомагає поступово освоїти складні шаблони спілкування.

Батьки помічають, що після такого досвіду діти з аутизмом проявляють більший інтерес до знайомств у реальному житті та легше розуміють наміри інших людей.

Що робити батькам

У більшості випадків уявні друзі зникають самі в передпідлітковому віці, приблизно в 8-10 років, коли розширюється коло реального спілкування. Тож головна порада психологів - спокійно сприймати таку гру.

• Спокійно ставтеся до уявного друга, не забороняйте і не висміюйте таку гру.
• Розпитуйте про невидимого друга - це допоможе зрозуміти, що переживає дитина.
• Заохочуйте реальне спілкування, але не тисніть.
• Зверніться до дитячого психолога, якщо дитина повністю ізолюється від однолітків або стає тривожною.

Цікаво, що уявні друзі не зникають назавжди разом із дитинством. Наукові опитування показують: дорослі теж звертаються до ментальних образів, щоб подолати моральні дилеми, вести внутрішній діалог або змоделювати складні переговори на роботі.

Про це йдеться в матеріалі медіа про психічне здоров'я СТАН. Уявний друг - це універсальний адаптивний інструмент психіки, який допомагає людині будь-якого віку краще чути себе та впевненіше діяти в соціумі.

Раніше Politeka повідомляла, булінг чи конфлікт у школі: психологиня назвала три ознаки, щоб відрізнити.

Як повідомляла Politeka, дитина годинами збирається до школи: психологи назвали, чому ранкова повільність не лінь.