Військовий облік і закордонний паспорт: у яких випадках суд стає на бік чоловіків


Військовий облік і відстрочка в Україні залишаються обов’язковими для чоловіків 18–60 років під час воєнного стану. Без підтвердження даних в електронному реєстрі військовозобов’язаних можуть відмовити в оформленні закордонного паспорта — і не кожну таку відмову суди визнають законною.
Вимогу про наявність військово-облікових документів при оформленні внутрішніх і закордонних паспортів у закордонних підрозділах держпідприємства «Документ» закріплює частина шоста статті 20 Закону «Про правовий режим воєнного стану». Однак порядок отримання послуг у консульстві та підрозділах «Документу» відрізняється, тому й судові рішення бувають різними.
У роз’ясненні від 13 серпня 2026 року Міністерство закордонних справ вказало: чоловіки відповідної вікової категорії за загальним правилом мають пред’являти електронний військово-обліковий документ для консульських послуг. Він повинен залишатися чинним на час проведення консульської дії, а персональні дані заявника — актуальними.
Коли можуть відмовити у паспорті
Причинами відмови консульства можуть стати відсутність електронного військово-облікового документа, закінчення строку його дії або недійсний статус, необхідність оновлення персональних даних, а також відсутність підтвердження актуальності відомостей.
Водночас закон передбачає винятки. Без військово-облікового документа дозволено оформлювати посвідчення особи на повернення в Україну. Окремі винятки діють для консульських дій щодо дітей, якщо другий із батьків має іноземне громадянство або є особою без громадянства. Спеціальні положення стосуються й українців, яких за кордоном затримали, взяли під варту або позбавили волі.
Суд визнав відмову посольства протиправною
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 5 березня 2026 року (справа №320/10575/25) став на бік чоловіка, якому Посольство України в ОАЕ відмовляло в консульських послугах. Заявник намагався оформити закордонний паспорт і отримати нотаріальні послуги, але від нього вимагали електронний військово-обліковий документ через «Резерв+».
Чоловік народився у Сирії: мати мала українське громадянство, а батько був громадянином Сирії. На військовому обліку в Україні він ніколи не перебував, а внутрішнього українського паспорта не мав. У 2015 році отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Авторизуватися в «Резерв+» чоловік фактично не міг: для входу потрібні засоби електронної ідентифікації, зокрема BankID, доступу до яких у нього не було. Тож заявник опинився в замкненому колі — державну вимогу неможливо було виконати без нотаріальних послуг, у яких йому відмовляли з тієї ж причини.
Суд підтримав аргументи позивача і визнав, що вимога обов’язкового пред’явлення документа створювала надмірні адміністративні перешкоди. Дії МЗС щодо відмови в консульському обслуговуванні визнали протиправними, а міністерство зобов’язали забезпечити оформлення закордонного паспорта та нотаріальних дій. Також із відповідача стягнули 2906,88 грн судового збору.
Випадок, коли суд відмовив
Іншу справу розглядав Закарпатський окружний адміністративний суд — рішення від 17 лютого 2026 року (справа №260/10002/25). Чоловік оформлював внутрішній паспорт громадянина України у закордонному відділенні «Документу» в Празі: 23 липня 2025 року подав документи, а 25 липня підрозділ ухвалив рішення про оформлення.
Вже 8 серпня готовий документ відправили до Чехії, а 16 серпня він надійшов у закордонний підрозділ. Однак отримати паспорт чоловік не зміг: перевірка не підтвердила чинність його військово-облікового документа через відсутність відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних і резервістів.
Навіть наданий військовий квиток не змінив рішення суду. Підприємство «Документ» не має повноважень самостійно виправляти, доповнювати чи змінювати інформацію у реєстрі військовозобов’язаних. Підтвердити дійсність військово-облікового документа без відповідних записів у реєстрі не вдалося, тож суд відмовив у задоволенні позову.
Що робити, якщо відмовляють у паспорті
Перед зверненням до консульства або «Документу» варто заздалегідь перевірити свій електронний військово-обліковий документ у «Резерв+» і оновити персональні дані, якщо вони змінилися. Якщо документ не формується чи відомості в реєстрі відсутні, за можливості зверніться до територіального центру комплектування за місцем обліку.
Після змін постанови №370 (квітень 2025 року) чоловікам 18–60 років при оформленні паспортів у закордонних підрозділах «Документу» більше не потрібно особисто показувати військово-обліковий документ — дані перевіряють через електронну взаємодію реєстрів. Якщо відомостей про заявника немає, передбачена процедура взяття на військовий облік без проходження ВЛК.
Кабмін постановою №981 від 29 липня 2026 року запровадив спеціальний механізм перевірки військово-облікових документів консульськими посадовцями. Документ набув чинності 8 серпня 2026 року, однак пункти 12 і 13, які дозволяють проводити певні консульські дії без пред’явлення військово-облікового документа, планують упровадити лише з лютого 2027 року. Станом на жовтень 2026 року ці положення ще не діють.
Раніше Politeka повідомляла, бронювання працівників в Україні: який зарплатний поріг діє зараз.