Булінг став проблемою №1 у школах під час війни: діти втрачають до 4 уроків щодня

Школи України стикаються з новими викликами під час війни, і найгострішим із них тепер не безпека, а булінг. Про це в ефірі правозахисного подкасту «Я чую інших» на Громадському радіо розповіла освітня омбудсменка Надія Лещик.

Проаналізувавши звернення за дев'ять місяців 2026 року, служба омбудсмена зафіксувала несподіване зрушення: питання цькування серед дітей уперше за час повномасштабної війни вийшло на перше місце, обігнавши навіть запити про безпеку та укриття.

Що стоїть на другому та третьому місці

На другій сходинці опинилися безпека освітнього процесу та стан укриттів. Батьки й педагоги скаржаться на вогкість у сховищах та несправну вентиляцію. Третє місце посіли звернення щодо реформування, ліквідації та реорганізації закладів освіти — через демографічну кризу школи й дитсадки масово закриваються.

Щодня до омбудсмена надходить від 15 до 30 нових заяв, які разом із юристами розглядають за пріоритетністю. Найтерміновіші ситуації — зарахування дитини до школи чи надання пільг дітям військовослужбовців — вирішуються через «телефонне право», тобто прямим дзвінком керівництву закладу.

Школи намагаються приховувати випадки цькування

Окрема проблема — спроби закладів замовчувати булінг. За правилами, керівник школи зобов'язаний негайно повідомити Національну поліцію та службу у справах дітей після першого ж повідомлення про насильство, не чекаючи систематичності. Натомість частина закладів сама скликає комісію, яка не має права визначати, чи було насильство.

«Це робиться через переживання про репутацію закладу та небажання проходити бюрократичні процедури», — пояснила Лещик. Вона зазначила, що завдяки розголосу вдається виявляти приховані випадки та вживати заходів.

Цікаво, що серед звернень діти з особливими освітніми потребами та внутрішньо переміщені особи становлять лише 2–3%. Водночас складний психологічний стан дітей-ВПО через пережите та обстріли, а часом і недостатнє володіння державною мовою, нерідко стає причиною конфліктів з однолітками.

Тривоги забирають цілі уроки

Навіть там, де збудовані підземні школи чи облаштовані сховища, навчання відбувається просто в укриттях. Дослідження свідчать: через повітряні тривоги діти в прифронтових регіонах втрачають від двох до чотирьох уроків щодня. Омбудсменка визнає: «Ми маємо шалені освітні втрати по всій країні, і вони поглиблюватимуться».

Гострою лишається й проблема підвозу. Коли зранку лунає тривога, шкільний автобус не виїжджає, тож частина дітей залишається вдома. Учителю доводиться вести урок одночасно очно та дистанційно, що подвоює навантаження і знижує якість навчання.

Як поскаржитися на булінг чи порушення прав

Освітній омбудсмен приймає звернення від усіх учасників процесу — учнів, студентів, батьків і педагогів. На сайті служби доступні три способи подачі: онлайн-форма, заповнений документ у форматі .doc на електронну пошту або звичайний лист на e-mail. Працює й телефонна лінія для коротких юридичних консультацій.

Окремо омбудсменка порадила батькам приділяти дітям більше часу: у сім'ях із довірливими стосунками дитині легше розповісти про проблеми. Найчастіше ж батьки звертаються вже після того, як поскаржилися класному керівнику чи директору, але не отримали захисту.

Раніше Politeka повідомляла, уроки по 35 хвилин замість 45: у МОН пояснили, як школи можуть змінювати розклад.