Дефіцит продуктів в Україні: економісти відповіли, чи варто зробити запаси на тлі ударів по складах

Ціни на продукти у Полтавській області контролери вже перевіряли, а тим часом удари РФ по складах торговельних мереж змусили частину українців скуповувати продукти та ліки про запас. Із початку серпня Росія активно б'є по великих розподільчих центрах — під ударами опинилася інфраструктура Fozzy Group, «Фори», VARUS, NOVUS, АТБ, «Епіцентру» та інших компаній, а загальні збитки вже оцінюють у десятки мільярдів гривень. Чи справді варто це робити, розповіли економісти у коментарі Фактам ICTV.

За словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, російські атаки знищили близько 90% логістичної інфраструктури, яка забезпечує продовольством торговельні мережі. Ритейлери переходять на доставку «з коліс», диверсифікують маршрути та відмовляються тримати великі запаси в одному місці. Через це в окремих супермаркетах і почали з'являтися порожні полиці.

Атаки на торговельні мережі

Хвиля ударів стартувала 4 серпня, коли російський безпілотник влучив у склад корпорації «Біосфера» в Дніпрі. Наступного дня в Києві повністю згорів логістичний центр «Епіцентру» на Віскозній, а ще одного удару завдали по комплексу компанії в Калинівці — загинув працівник, троє дістали поранення.

У ніч на 5 серпня частину складської інфраструктури та товарних запасів втратила мережа «Фора» — збитки оцінюють приблизно в 1,15 млрд грн. Нові атаки сталися 27 серпня: тоді зруйнували склад готової продукції Roshen у Чубинському та розподільчий центр «Будинку іграшок». У перші дні вересня росіяни били по продовольчій і логістичній інфраструктурі Дніпра, а 3 вересня загорівся фармсклад компанії «Біокон» у Бориспільському районі.

За попередніми оцінками, один великий удар завдає збитків на 3–5 млрд грн. Найбільше постраждали продовольчі склади у Київській та Дніпропетровській областях.

Чи загрожує Україні дефіцит продуктів і ліків

Попри масштаб руйнувань, безпосередньої загрози дефіциту продуктів наразі немає. У Мінагрополітики запевняють, що Україна має значний запас продовольства: близько 70–80% більшості видів продуктів, які тут виробляють, споживаються всередині країни.

Кандидат економічних наук Іван Ус наголошує, що український ринок має достатній запас продуктів, а нинішні побоювання значною мірою підігріваються панікою. «Україна продуктами харчування забезпечена дуже добре», — каже економіст. Водночас із ліками ризик вищий — передусім для імпортних препаратів, хоча надходять вони через Румунію та Польщу, тож ринок не залежить від одного маршруту.

Очільник Комітету економістів України Андрій Новак називає три причини, чому дефіциту не буде. Україна має значне перевиробництво основних груп продуктів та сировини для них. Крім того, через війну виїхали близько 8 млн людей, тож споживання всередині країни суттєво скоротилося. А через фактичну морську блокаду частина продукції, яка мала б піти на експорт, залишиться в Україні.

Чи подорожчають продукти

Ще один наслідок ударів — потенційне зростання цін. У Мінагрополітики прогнозують, що загальний вплив на ціни може становити близько 2,5%. Найбільше ризикують подорожчати товари з обмеженою пропозицією або ті, що потребують специфічних умов зберігання. Однак масштабного одномоментного стрибка цін не очікують — жорстка конкуренція на українському продовольчому ринку не дозволяє ні виробникам, ні торговцям надмірно підвищувати ціни.

Чи варто робити запаси

Економісти радять не піддаватися паніці й не скуповувати товари про запас: дефіциту продуктів не буде, а тимчасові порожні полиці пов'язані лише з перебудовою логістики, яка, за оцінкою Івана Уса, займає близько двох тижнів. Якщо ж плануєте придбати імпортні ліки на постійній основі, варто заздалегідь уточнити наявність в аптеці — саме в цьому сегменті можливі короткочасні затримки постачання.

Раніше Politeka повідомляла, дефіцит продуктів у Дніпропетровській області: в ОВА розповіли, які продукти зникають з полиць.

Також Politeka повідомляла, дефіцит продуктів у Харкові: які продукти можуть зникнути з полиць після ударів РФ.