Розділ майна подружжя: який борг погасила лише дружина, а будинок все одно поділили навпіл


Верховний Суд пояснив, коли борги та прострочення не рятують від розділу майна - і випадок із дачним будинком показує, що самостійна сплата позики одним із подружжя зовсім не гарантує одноосібної власності.
Жінка під час шлюбу придбала дачний будинок за 747 тисяч гривень. Нерухомість вона оформила на себе і, за її словами, власноруч повернула всі позичені на купівлю гроші. Однак після розлучення суди визнали це житло спільним і поділили порівну з колишнім чоловіком.
Верховний Суд, переглядаючи справу (рішення опублікувала «Судово-юридична газета»), наголосив на простому правилі. Майно, набуте у шлюбі за кошти, зокрема отримані у позику, за замовчуванням є спільною сумісною власністю подружжя. Не має значення, на кого воно оформлене і хто фактично вносив платежі, якщо не доведено іншого.
Чому гроші, які повернула дружина, не врятували від поділу
Логіка суду така: борг, взятий на потреби сім'ї, є спільним зобов'язанням подружжя. Коли позику беруть на купівлю житла, яким користується родина, - це інтереси сім'ї, а не особиста вимога одного. Тому і будинок, і повернення позики вважаються такими, що стосуються обох.
Дружина намагалася довести, що сама погасила борг, а отже, має право на більшу частку або й на все житло. Проте суд не побачив підстав відступати від рівності часток. Якщо не укладено шлюбного договору, який би інакше регулював майнові права, поділ відбувається 50 на 50.
Що означає рішення для звичайних людей
Цей випадок нагадує: сам факт того, що ви брали позику, сплачували її та оформили нерухомість на себе, не робить житло винятково вашим, якщо воно придбане у шлюбі. Для захисту своїх інтересів потрібні документи, які доводять, що позика не була сімейною.
Практика Верховного Суду послідовна: право спільної сумісної власності виникає навіть тоді, коли гроші вносив лише один із пари. Це стосується не лише будинків, а й квартир, авто та іншого майна, набутого за час шлюбу.
Як уникнути такого поділу
Щоб майно, куплене за власні або позичені кошти, не ділили навпіл, варто ще до купівлі укласти шлюбний договір. У ньому можна прописати, що конкретна нерухомість належить лише одному з подружжя. Інший варіант - зібрати докази, що позика не пов'язана з потребами родини: угоду, розписки, підтвердження джерела коштів.
У спірних випадках суд дивиться на те, чи був інший із подружжя обізнаний про позику, чи користувалася родина майном і на які цілі реально пішли гроші. Сама лише заява «я все платила сама» без документів суду недостатньо.
Як повідомляє «Судово-юридична газета», рішення Верховного Суду стало ще одним нагадуванням: у шлюбі позика на житло - це майже завжди спільна справа, навіть якщо розплачується хтось один.
Раніше Politeka повідомляла, позичив гроші й не повернув: коли борг стає шахрайством.
Також Politeka повідомляла, суд пояснив, коли ПФУ зобов'язаний віддати гроші за всі роки заборгованості.