Компенсація за знищене житло для ВПО: чому документи в окупації блокують виплати
Грошова допомога для ВПО у Дніпропетровській області - лише частина підтримки, на яку розраховують переселенці. Водночас головна проблема для багатьох українців, які втратили житло через війну, - це взагалі неможливість оформити компенсацію за знищений будинок або квартиру, якщо всі документи залишилися на тимчасово окупованій території.
Державна програма «єВідновлення» передбачає компенсацію насамперед власникам пошкодженого або знищеного житла. Але щоб її отримати, людина мусить підтвердити своє право власності - а саме цього часто неможливо зробити, коли документи лежать у квартирі, що опинилася в окупації, а до державних реєстрів інформацію внести вчасно не встигли.
Чому документи стають головною перешкодою
Ключова причина відмов - брак підтвердження права власності. Закон №2923-IX, який регулює виплати за зруйноване житло, надає компенсацію передусім тим, хто офіційно зареєстрував квартиру чи будинок на себе. Якщо людина роками жила у державному або комунальному помешканні за ордером чи договором найму, але не оформила приватизацію, вона не стає власником автоматично - отже, і компенсації як власник не отримує.
Особливо гостро ця проблема стоїть у промислових містах Донеччини та Луганщини, де чимало квартир належало державним підприємствам або громадам. Інша поширена ситуація - житло зруйноване, але приватизувати його за старими правилами вже неможливо, адже закон забороняє приватизацію аварійних приміщень, де не можна забезпечити безпечне проживання.
Що пропонує законопроєкт №16012
Мінрегіон 16 жовтня повідомив про намір розблокувати приватизацію квартир і будинків, які стали аварійними через російські обстріли. Відповідний законопроєкт №16012 пропонує зробити виняток для житла, пошкодженого або знищеного внаслідок російської агресії після 24 лютого 2022 року. Станом на 23 жовтня документ розглядав парламентський комітет.
Але є важливий нюанс: новий механізм розрахований на житло на підконтрольних Україні територіях. Для квартир на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей заборона на приватизацію державного й комунального майна для звичайних наймачів лишається чинною. Тобто саме ті люди, чиї помешкання опинилися за лінією фронту, поки що не потрапляють під дію нових правил.
Приклад з практики суду
Наслідки законодавчих обмежень видно у справі №183/8671/25. Троє жителів Сєвєродонецька намагалися через суд добитися приватизації комунальної квартири, маючи ордер ще з 1995 року. У липні 2025 року міська військова адміністрація повідомила, що приватизувати помешкання неможливо через окупацію міста. 10 червня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області відмовив позивачам, пославшись на законодавчу заборону приватизації на тимчасово окупованих територіях. Сім'я оскаржила рішення - наступне засідання апеляційного суду призначене на 16 грудня 2026 року.
Як діяти, якщо документи лишилися в окупації
Перший крок - встановити юридичний статус житла. Якщо приватизацію завершили раніше, але дані не відображені в електронному реєстрі, слід підтвердити вже набуте право власності через суд або нотаріуса. Це реальний шлях для тих, хто встиг оформити папери до окупації.
Якщо ж квартира так і лишилася державною чи комунальною, ситуація складніша. Для житла на підконтрольній території законопроєкт №16012 потенційно відкриє можливість приватизації після обстрілу, але лише після його ухвалення і набуття чинності. Для окупованих територій такої можливості поки немає.
Міжнародний реєстр збитків як альтернатива
Відсутність приватизації не позбавляє права заявити про втрату місця проживання до міжнародного Реєстру збитків. Через портал «Дія» можна подати заяву в категорії А3.3 «Втрата житла або місця проживання». Бути власником квартири при цьому необов'язково, але треба підтвердити, що саме це помешкання було місцем проживання заявника. Важливо розуміти: це не негайна компенсація вартості нерухомості, а збір заяв для майбутнього механізму відшкодування збитків.
Якщо виникають труднощі з отриманням житлового сертифіката і розв'язати питання з відповідальними органами не вдається, можна звернутися до Офісу омбудсмана на електронну адресу hotline@ombudsman.gov.ua. Представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав осіб, які постраждали від збройної агресії, Ольга Алтуніна нагадує: сам факт отримання сертифіката ще не гарантує резервування фінансування - людина має самостійно подати заявку на бронювання коштів через «Дію», ЦНАП або нотаріуса.
Раніше Politeka повідомляла, ВПО затримують виплати: куди звертатися переселенцям і що робити.