Бронювання працівників в Україні: який зарплатний поріг діє зараз

Мобілізація та військовий облік в Україні залишаються темою, яка хвилює мільйони працівників. Тепер уряд скоригував зарплатний поріг, від якого безпосередньо залежить право на бронювання від призову під час воєнного стану.

Ключовим критерієм для надання та збереження статусу заброньованого залишається офіційний рівень оплати праці. Як повідомляє ТСН, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 76 від 27 січня 2023 року (зі змінами), показник прив’язаний до трьох мінімальних заробітних плат. Офіційний дохід працівника, якого подають на відстрочку, а також середня зарплата на самому підприємстві не можуть бути нижчими за цей рівень.

Наразі цей поріг становить 25 941 гривню до вирахування податків. Для компаній, які провадять діяльність у визначених прифронтових зонах, встановлено пом’якшений фінансовий поріг — 21 617,50 гривні.

Нові правила для критично важливих підприємств

Разом із цим уряд змінив правила, за якими підприємствам надають статус критично важливих. Раніше ключову роль відігравали економічні показники — обсяги сплачених податків чи виручка. Тепер цей статус залежить не лише від грошей, а й від того, наскільки підприємство справді важливе для оборони чи життєдіяльності конкретного регіону та галузі.

Для оборонного комплексу та паливно-енергетичного сектору встановили чітку квоту: вони можуть забронювати до 95% своїх військовозобов’язаних працівників. А ті фахівці, які безпосередньо виготовляють зброю й техніку, виконують оборонні контракти або обслуговують критичну інфраструктуру, підлягають 100-відсотковому бронюванню.

Щоб ці рішення ухвалювалися без затримок, створили спеціальний Координаційний центр. Саме він затверджуватиме галузеві вимоги та розглядатиме заявки від підприємств, яким потрібно збільшити кількість заброньованих людей.

Кого не стосується вимога про зарплату

Правило щодо індивідуальної зарплати працівника у розмірі 25 941 гривні застосовується не до всіх. Законодавство передбачає винятки для цілої низки організацій. Вимога про високий особистий оклад не поширюється на:

• державні та комунальні підприємства й установи;
• компанії, де понад 50% акцій належить державі або громаді;
• резидентів простору «Дія City»;
• релігійні організації;
• енергетичні компанії, які постраждали через бойові дії;
• операторів критичної інфраструктури та газорозподільні підприємства;
• окремі державні структури в галузі енергетики та охорони.

Для цих категорій діє інший підхід. Держава перевіряє не зарплату конкретного працівника, а середній рівень виплат по всьому підприємству. Вона має бути не нижчою за середню зарплату в регіоні або відповідати загальному порогу у три мінімальні зарплати. Тобто роботодавець усе одно зобов’язаний тримати загальний фонд оплати праці на належному рівні.

Що робити працівникам і роботодавцям

Найбільшу увагу до нових розрахунків має проявити приватний сектор, де офіційне окладно-нарахувальне поле нерідко перебуває на межі мінімально допустимих стандартів. Якщо працедавець вчасно не перегляне тарифні сітки та розрахункові відомості, його співробітники ризикують втратити право на відстрочку в автоматичному режимі. Для бізнесу це створює потребу заздалегідь коригувати фінансові плани та зарплатний фонд, а для самих робітників — контролювати відповідність свого офіційного доходу встановленим державним критеріям.

Раніше Politeka повідомляла, бронювання в Україні: кому можуть відмовити через статус у «Резерв+».

Також Politeka повідомляла, мобілізація в Україні: адвокатка розповіла, як діяти в разі порушень під час проходження ВЛК.