Бронювання працівників до 25 років: юристи пояснили, де можуть виникнути проблеми

Бронювання від мобілізації працівників до 25 років цілком можливе — вік сам по собі не є перешкодою, наголошують юристи порталу ASAP Lawyers. Водночас на практиці роботодавці стикаються з відмовами, які найчастіше пов'язані з розбіжностями в державних реєстрах.

У бізнес-середовищі досі поширена хибна думка, що оформлювати відстрочку чоловікам до 25 років немає сенсу, бо їх і так не призивають. Однак закон розрізняє поняття призовника і військовозобов'язаного: якщо 24-річний співробітник відслужив строкову службу і був зарахований у запас, він офіційно стає військовозобов'язаним. За відсутності оформленого бронювання такого працівника можуть законно мобілізувати на загальних підставах ще до 25-го дня народження.

Які умови мають виконати обидві сторони

Правила надання відстрочок регламентуються статтею 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постановою Кабміну №76 від 27 січня 2023 року. У цих документах немає жодних заборон на бронювання осіб, молодших за 25 років.

Щоб процедура спрацювала, мають збігтися вимоги до обох сторін трудових відносин. Компанія повинна мати статус критично важливої для потреб ЗСУ, інших військових формувань або забезпечення економіки та життєдіяльності населення, перебувати у відповідному Єдиному переліку та дотримуватися квот на кількість заброньованих.

Працівник, згідно з пунктом 29 Порядку бронювання, має перебувати на військовому обліку саме як військовозобов'язаний, з оновленими персональними даними, офіційно підтвердженим працевлаштуванням і без статусу «у розшуку». Окремі винятки щодо порушень військового обліку передбачені лише для деяких оборонних компаній.

Як подати заявку через «Дію»

За виконання всіх критеріїв керівник компанії або уповноважена особа може оформити бронювання онлайн. Для цього треба авторизуватися на порталі «Дія» за допомогою кваліфікованого електронного підпису, обрати послугу «Бронювання працівників», ввести дані 24-річного фахівця та підписати заяву.

Державні реєстри перевіряють інформацію автоматично. Для критично важливих підприємств процес триває до трьох днів. У разі позитивного результату статус відстрочки одразу підтягується в електронний військово-обліковий документ, і працівник бачить його у застосунку «Резерв+». При цьому сам факт подання заяви ще не гарантує отримання броні.

Чому система відмовляє та як це виправити

Найчастіша причина відмови — розбіжності в реєстрах. Наприклад, працівник відслужив строкову службу, але в базі досі значиться як «призовник», якого за загальною процедурою бронювати не можна. У такому разі людині варто перевірити свій статус в електронному документі та звернутися до територіального центру комплектування для уточнення даних.

Інша типова ситуація — «невидиме» працевлаштування: військово-облікові дані актуальні, але система не бачить трудових відносин. Це означає, що інформація не оновлена в Пенсійному фонді. Слід актуалізувати дані через електронні кабінети ПФУ або скористатися інструментом виправлення місця роботи у «Резерв+».

Юристи також нагадують, що бачити у застосунку водночас чинну відстрочку і статус «у розшуку» цілком можливо. Бронь захищає лише від призову до війська, тоді як розшук зачіпає порушення правил обліку — наприклад, якщо людина проігнорувала повістку чи вчасно не оновила контакти.

Раніше Politeka повідомляла, коли можуть скасувати відстрочку або анулювати бронювання.

Також Politeka розповідала, що робити, якщо даних немає в системі «Резерв+».