Бронювання від мобілізації та виїзд за кордон: що буде, якщо працівник не повернеться

Бронювання від мобілізації в Україні дає керівникам і працівникам чимало прав, однак небезпека з'являється тоді, коли заброньований спеціаліст виїхав за кордон і вирішив не повертатися. Експертка з трудового права та кадрового обліку Яна Ярошенко пояснила, що в такому разі чекає на роботодавця, передає Новини.LIVE.

На яких підставах заброньовані можуть виїхати за кордон

Зарезервовані військовозобов'язані мають законне право виїжджати за межі України під час воєнного стану. За постановою уряду №57, щоб перетнути кордон у відпустку чи відрядження, чоловікові потрібні закордонний паспорт, чинний військово-обліковий документ без відміток про розшук і дозвільний наказ від керівництва.

У цьому наказі директор має чітко вказати дати відпочинку, транзитні маршрути та кінцеві країни перебування. Водночас сама наявність броні не означає, що працівника на 100% випустять до Європи. Остаточне рішення ухвалюють прикордонники, які дедалі частіше вимагають трудовий договір, довідки ОК-5 або ОК-7, наказ про критичність підприємства і навіть банківський застосунок із регулярними надходженнями зарплати.

Що буде зі статусом критичності підприємства після втечі працівника

Якщо працівник успішно перетнув кордон і вирішив лишитися в іншій державі, компанія не втрачає статус критично важливої автоматично. Урядова постанова №76, що регулює порядок бронювання, не містить такої підстави для позбавлення бізнесу привілеїв. Один втікач не створить глобальних проблем, але систематичні випадки неповернення гарантовано привернуть увагу правоохоронців.

Слідчі перевірятимуть, чи не було працевлаштування фіктивним і чи не використовує керівництво статус компанії для створення «коридорів» на виїзд. Такі дії кваліфікують як організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон за статтею 332 Кримінального кодексу України. У судовому реєстрі вже фігурують подібні справи.

Як керівнику захиститися від наслідків втечі заброньованих працівників

Щоб убезпечити себе від підозр, керівникам радять перед поїздкою брати у підлеглих письмове зобов'язання. У ньому працівник має підтвердити, що знає дату повернення на роботу, усвідомлює наслідки втечі та самостійно несе відповідальність за перетин кордону. Такий документ не змусить втікача повернутися, але доведе правоохоронцям, що роботодавець справді чекав на свого спеціаліста.

Коли факт неповернення стає очевидним, компанії не варто вдавати, що нічого не сталося, або миттєво звільняти людину за прогул. Підприємство має офіційно зафіксувати відсутність спеціаліста на робочому місці, спробувати додзвонитися до нього для з'ясування причин і розпочати внутрішнє службове розслідування.

Окремо правники нагадали, що бронь рятує від мобілізації, але зовсім не скасовує правил військового обліку. Тому навіть працівник з відстрочкою цілком законно може отримати повістку — людину можуть викликати для оновлення анкетних даних, звірки документів або направлення на медичну комісію.

Раніше Politeka повідомляла, мобілізація в Україні: у суді пояснили, кому потрібно бути уважними під час оформлення бронювання.

Як повідомляла Politeka, мобілізація в Україні: юристи пояснили, які документи з відстрочкою тепер вимагає ТЦК.