Криза ресторанного ринку у Києві: чому одразу понад 500 закладів виставлено на продаж

Ресторанний ринок у Києві дедалі помітніше розшаровується: за оцінкою експертів, лише у столиці зараз продається понад 500 закладів харчування. При цьому йдеться не про відверто провальні бізнеси, а про ресторани, які не витримують конкуренції за гостя.

Ситуацію на ринку описала ресторанна консультантка Ольга Насонова в коментарі виданню про гроші «Кошт» (Kosht.media). За її словами, проблема не обов'язково в якості закладів: платоспроможної аудиторії просто не вистачає на всіх. Сучасний гість харчується поза домом у середньому один раз на тиждень і ретельно обирає, куди саме піти.

Цей «один раз на тиждень», пояснює консультантка, може припадати на найкращий, найдешевший або новий заклад. Тому ресторан, який не дає гостю очевидної причини обрати саме його — ціни, особливого досвіду чи преміального рівня, — ризикує взагалі не потрапити до планів відвідувача.

Хто почувається стабільно

Найстійкішим сегментом Насонова називає дорогі ресторани. У них сформувалося постійне коло гостей, є можливість утримувати персонал, а рівень цін дозволяє покривати високі витрати й заробляти. Цей сегмент теж залежить від платоспроможності клієнтів, але має перевагу у вигляді лояльної аудиторії.

У доступному сегменті головним чинником стає ціна, і конкуренція між закладами з невисоким середнім чеком лише зростає. Кожен бізнес шукає спосіб дати гостю якомога більше за прийнятну суму. Прикладами експертка наводить грузинський ресторан «Gaga», «Пузату хату» з повноцінним меню за відносно невеликі гроші та пиріжкові «Ярославна». «Головне, що ціна зараз має дуже важливе значення. Неправильні ціни можуть швидко вбити заклад», — наголошує вона. Ціновим орієнтиром для масового сегмента консультантка називає McDonald's.

Окрему категорію, що має попит, становлять авторські та концептуальні проєкти: новизна сама по собі стає приводом завітати. Насонова згадує «Завертайло», «Хвилясту», «Чорноморку» та «Франик» — такі заклади швидко збирають аудиторію завдяки впізнаваній концепції, продукту чи новому досвіду.

Що відбувається із середнім сегментом

Найскладніше, за спостереженнями консультантки, зараз закладам без чіткої спеціалізації — не найдорожчим і не найдешевшим: достатньо якісним, але без концепції, яка вирізняє їх серед конкурентів. «Середній прошарок вимивається з ринку, як і середній клас людей у країні», — каже Насонова. Саме з цим вона пов'язує велику кількість оголошень про продаж готового ресторанного бізнесу.

За її оцінкою, лише в Києві зараз продається понад 500 закладів. Частина з них може мати нормальний продукт, локацію та сервіс, однак не має достатньої кількості гостей, щоб бізнес залишався економічно життєздатним.

Як ресторатору не закритися

Консультантка радить підприємцям ще на старті визначити, за що конкуруватиме заклад: за доступність, преміальний сегмент чи унікальність концепції. В умовах, коли люди рідше ходять до ресторанів і ретельніше обирають, куди витратити гроші, просто «нормального» закладу може виявитися недостатньо.

Ситуація ускладнюється тим, що ще у квітні 2026 року Насонова фіксувала закриття понад 200 кав'ярень і стрітфудів у Києві. Витрати для бізнесів зросли в рази, відвідуваність впала, а рахунки за електроенергію в лютому збільшилися приблизно вдвічі. Для малого бізнесу, який не має фінансової подушки, кілька місяців збитків стають критичними.

Раніше Politeka повідомляла, статуетка з Мальорки, яка підкорила Київ: неймовірна історія створення унікального музею на Подолі.

Також Politeka повідомляла, спершу брешуть, що путін хоче миру, а тоді бояться приїхати — Михайло Шейтельман про скасований візит Віткоффа до Києва.

Як повідомляла Politeka, «не думаю, що це туризм»: експерт пояснив, навіщо Келлог приїхав до Києва вже не як спецпредставник Трампа.