Мобілізація в Україні з 1 вересня: кого закон тепер захищає від призову

Мобілізація в Україні з 1 вересня знову в центрі уваги: воєнний стан і загальну мобілізацію продовжено до 31 жовтня 2026 року, тож українці масово перевіряють, кого закон захищає від повістки.

Стаття 23 закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" чітко визначає, кого держава не має права призвати навіть під час загальної мобілізації. Як повідомляє УНІАН, повний перелік із 1 вересня не змінився.

Кого не можуть призвати у вересні 2026 року:

• осіб, яких ВЛК визнала непридатними за станом здоров'я — тимчасово або назавжди;
• людей з інвалідністю 1, 2 або 3 групи;
• хлопців до 25 років, які ще не стали на військовий облік;
• батьків і матерів, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• одиноких батьків, які самостійно виховують дитину;
• батьків та опікунів дітей з інвалідністю або важкими захворюваннями;
• опікунів дітей, які залишилися без батьків;
• тих, хто доглядає за тяжкохворим родичем, чоловіком, батьком або особою з інвалідністю 1–2 групи;
• студентів денної форми, аспірантів, докторантів, викладачів і науковців — якщо оформлено відстрочку;
• працівників критичної інфраструктури, оборонної галузі та стратегічних підприємств — за наявності офіційної броні;
• частину держслужбовців і суддів;
• тих, у кого близькі загинули або зникли безвісти на війні;
• колишніх полонених;
• жінок — для них мобілізація добровільна.

Найбільше плутанини виникає щодо інвалідності. Рятує не сам статус, а оформлена на його підставі відстрочка: без неї людина й далі значиться військовозобов'язаною. Забрати можуть навіть людину з інвалідністю, якщо вона не з'явилася на переогляд, якщо під час повторного огляду інвалідність зняли й визнали придатним, або якщо стара відстрочка закінчилася, а нову не оформили вчасно.

Окрема категорія — стаття 37 закону "Про військовий обов'язок і військову службу". Вона передбачає не відстрочку, а повне зняття з військового обліку: це люди, визнані непридатними за станом здоров'я, ті, кому виповнилося 60 років, ті, хто втратив українське громадянство, а також ті, кого суд оголосив померлими або зниклими безвісти.

Повний перелік захворювань, що дають право на відстрочку або звільнення, опублікований у наказі Міноборони № 402. Найчастіше йдеться про важкі хвороби серця і судин, прогресуючу онкологію, серйозні психічні розлади, повну втрату зору чи слуху, важкі ураження опорно-рухової або нервової системи. Рішення ухвалюють індивідуально — на підставі документів та огляду ВЛК.

Що робити, щоб не втратити відстрочку

Жодна з підстав не діє сама по собі — статус треба оформити й вчасно продовжувати. У більшості людей відстрочка подовжується автоматично, якщо в реєстрах усе гаразд. Якщо ж є помилки або бракує даних, слід звернутися до ЦНАП і розібратися на місці. Важливо не пропускати переогляди й заздалегідь подавати документи на нову відстрочку, коли попередня добігає кінця.

Раніше Politeka повідомляла, мобілізація в Україні: юристи пояснили, які документи з відстрочкою тепер вимагає ТЦК.

Також Politeka повідомляла, мобілізація в Україні: чи має ТЦК право призвати чоловіка в день проходження ВЛК.

Як повідомляла Politeka, мобілізація в Україні: юрист пояснив, чи можуть ТЦК затримати чоловіків до 25 років.