Шкільне харчування в Україні: чому запуск безоплатних обідів з 1 вересня опинився під загрозою

Шкільне харчування в українських школах має стати безоплатним для всіх учнів із 1 вересня — уряд виділив на це 14,4 мільярда гривень, проте на місцях виявили цілу низку проблем, які ставлять під загрозу повноцінний запуск програми.

Ініціативу, яку патронує перша леді Олена Зеленська, анонсували на серпневій освітянській конференції: понад три мільйони школярів від першого до одинадцятого класу мали б раз на день отримувати гаряче безоплатне харчування. Досі таку пільгу мали лише учні початкової школи та діти пільгових категорій.

Грошей не вистачає: 50–60 гривень проти реальних 83–114

Держава виділяє 50 гривень на день для учнів початкової школи та 60 гривень — для 5–11 класів. Однак ці кошти покривають лише продукти, тоді як зарплати кухарів, посуд, доставку мають сплачувати місцеві бюджети. Як повідомляє ZN.UA із посиланням на керівницю Департаменту освіти і науки КМДА Олену Фіданян, реальна вартість збалансованого сніданку для старшокласника становить близько 83 гривень, а обіду — 114 гривень.

«Я запитувала експертів Команди реформи шкільного харчування, як нагодувати дітей обідами на ті гроші, які ми отримаємо від держави. Мені порадили: "Додавайте кошти з міського бюджету"», — розповіла Фіданян. Для прикладу: торік, коли харчувалися лише учні молодшої школи, Київ додав із власного бюджету 153,2 мільйона гривень лише на період із січня до травня.

Їдальні не розраховані на всіх: до восьми перерв на харчування

Ще одна проблема — фізична неспроможність шкільних їдалень одночасно нагодувати всіх учнів. За підрахунками КМДА, деяким школам для організації харчування потрібно до восьми перерв. У найбільшій школі України, де очно навчаються 2100 дітей, обідня зала вміщує лише 300 учнів одночасно.

Секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти Наталія Піпа в коментарі для видання «Вчися.Медіа» підтвердила: «Якщо шкільна їдальня розрахована на 100 дітей, а в школі навчається 600 чи 1000 учнів, то перерв просто не вистачить, щоб нагодувати всіх. Це нереалістичний розрахунок». За її словами, наразі жодна громада в Україні не готова повністю реалізувати цю модель.

Блекаути й тривоги: каша грудочками, їжа в смітник

В умовах війни додається ще один рівень складнощів. Під час повітряних тривог діти й кухарі змушені йти в укриття, залишаючи недоїдені страви на столах і недоварену їжу на плитах. Після повернення частину продуктів доводиться викидати. Як розповіла Олена Фіданян, директорка однієї зі шкіл поділилася історією: шеф-кухарка після чергового раптового відключення світла розридалася прямо в кабінеті — каша на електроплиті взялася грудочками, її довелося викинути, а коштів ніхто не поверне.

На випадок неможливості приготувати їжу в Києві запровадили «аварійне меню» — сухпайок із хлібом, сиром, печивом, яблуком і соком. Але поки незрозуміло, чи можна витрачати державні 50–60 гривень на такі набори.

Бюрократія та харчові відходи

Школи зіткнулися також із бюрократичним навантаженням. Міністерство освіти і науки розіслало вказівку проставляти в системі АІКОМ галочки навпроти прізвища кожного учня, який харчуватиметься. За два тижні лише 26% київських шкіл виконали цю вимогу, після чого галочки скасували й замінили на інші. Крім того, Команда реформи шкільного харчування вимагала від кожної школи завантажити по три фото їдальні у величезну хмарну таблицю.

Окрема проблема — харчові звички старшокласників. Наталія Піпа зазначила: «Дуже багато продуктів просто опиняється в смітнику». Учні середньої та старшої школи вже самостійно обирають, що їсти, і стандартні шкільні обіди часто їх не приваблюють. Саме тому представники громад ставлять питання про доцільність витрачання коштів на універсальне харчування для всіх.

Що далі: громади пропонують альтернативу

Заявки громад на фінансування програми наразі становлять лише близько 7,8 млрд гривень із виділених 14,4 млрд. Наталія Піпа має законопроєкт, який дозволив би спрямувати невикористані кошти на інші потреби освіти — премії та доплати педагогам, підтримку дошкілля й позашкілля, обладнання кабінетів.

«Якщо сьогодні умовно 1 вересня, а 14,4 млрд — це на цілий рік, то вони точно не будуть використані», — сказала депутатка. За її словами, питання використання коштів розглянуть на засіданні профільного комітету вже у вересні — після того, як стане зрозуміло, як програма працює на практиці.

Чого чекати батькам і школам

Попри всі труднощі, програма безоплатного харчування стартує з 1 вересня в тих школах, де діти навчаються очно. Учні приватних шкіл та ті, хто на дистанційному навчанні, під дію програми не підпадають. Громади, які вже подали заявки, отримають державну субвенцію, однак місцевим бюджетам доведеться додавати власні кошти на організацію процесу.

Раніше Politeka повідомляла, зміни в школах в Україні: у МОН розповіли, хто з 1 вересня отримає безкоштовне гаряче харчування.

Також Politeka повідомляла, шкільне харчування у Волинській області: у міськраді повідомили про зміни з 1 вересня.