Бронювання в Україні: чому чоловіки до 25 років залишаються без захисту від мобілізації
Мобілізація в Україні продовжує викликати запитання щодо правил для різних вікових категорій — окрему увагу юристи звертають на парадоксальну ситуацію з чоловіками віком до 25 років. Вони не підлягають призову, однак водночас не можуть отримати бронювання на роботі.
В Україні призовний вік для мобілізації з 2024 року становить 25 років — його знизили з 27. Чоловіки віком від 18 до 25 років формально не є військовозобов'язаними в контексті мобілізації, тож повістки їм не надсилають. Але це створює несподівану юридичну колізію.
У чому проблема з бронюванням до 25 років
Бронювання — це механізм, який дозволяє роботодавцю тимчасово захистити працівника від мобілізації. Воно оформлюється для військовозобов'язаних, тобто тих, хто перебуває на військовому обліку та потенційно підлягає призову. Оскільки чоловіки до 25 років не вважаються військовозобов'язаними в розумінні мобілізаційного законодавства, механізм бронювання для них просто не передбачений.
Як наслідок, молоді фахівці — інженери, IT-спеціалісти, працівники оборонної промисловості чи критичної інфраструктури — опиняються в правовому вакуумі. Роботодавець не може їх забронювати, а коли їм виповнюється 25 років, вони одразу стають доступними для мобілізації без жодного перехідного періоду чи захисту.
Адвокати зазначають: це не прогалина в законі, а свідома конструкція — бронювання застосовується лише до тих, кого можуть мобілізувати. Для категорії 18–25 років ризику призову немає, тому й бронювання їм не потрібне — з формальної точки зору. Втім, роботодавці критичних підприємств дедалі частіше порушують це питання, адже втрата фахівця одразу після його 25-річчя шкодить стабільності підприємств.
Які категорії мають право на відстрочку
Загалом законодавство передбачає широкий перелік підстав для відстрочки від мобілізації. Зокрема, її можуть отримати студенти денної або дуальної форми навчання, які здобувають освітній рівень уперше; чоловіки, на утриманні яких перебувають троє та більше дітей; особи з інвалідністю; ті, хто доглядає за близькими родичами, які потребують постійного догляду. Проте всі ці підстави стосуються саме військовозобов'язаних — чоловіків від 25 років.
Для тих, кому ще не виповнилося 25, залишається лише один варіант: добровільно стати на військовий облік і укласти контракт із ЗСУ. Але це вже не про захист від мобілізації, а про свідомий вибір служби.
Що робити роботодавцям і працівникам до 25 років
Юристи радять роботодавцям завчасно планувати кадрову стратегію для молодих спеціалістів. Якщо підприємство належить до критично важливих, варто готувати пакет документів для бронювання працівника заздалегідь — щойно йому виповниться 25 років. Процедура бронювання потребує підтвердження критичності підприємства, наявності військово-облікових документів працівника та відповідності зарплати встановленому порогу.
Самому працівникові варто перевірити свій статус у застосунку "Резерв+" та переконатися, що дані в реєстрах коректні. Після досягнення 25 років потрібно своєчасно стати на військовий облік у ТЦК — без цього процедура бронювання не може бути запущена.
Раніше Politeka повідомляла, бронювання в Україні: у судах пояснили, чи можна скасувати незаконний призов і повернутися зі служби.
Також Politeka повідомляла, бронювання в IT: у Мінцифрі розповіли, які нові правила запрацюють для компаній.
Як повідомляла Politeka, бронювання з 1 вересня: хто може втратити відстрочку через низьку зарплату.