Зміни в школах України: дослідники розповіли, як високі парти впливають на успішність дітей

Освітні ініціативи в Україні дедалі частіше ламають старі підходи — і одна з найпомітніших стосується того, як діти проводять час у класі. В українських школах почали впроваджувати високі парти, за якими учні можуть навчатися стоячи, чергуючи положення тіла протягом уроку. Як повідомляє «Твоє місто», за ініціативою стоїть громадська організація «Дамо дітям рухатись».

Керівник ГО Богдан Цюваник розповідає, що ідея народилася з простого спостереження: дорослі можуть працювати стоячи, а діти змушені сидіти за партами по 6–8 годин щодня. Команда опрацювала 56 іноземних досліджень і з'ясувала тривожну статистику: 75% підлітків не дотримуються рекомендацій ВООЗ щодо фізичної активності, 70–80% часу поза сном діти проводять сидячи, і лише 30% учнів можуть відвідувати уроки фізкультури без загрози для здоров'я.

«Коли ми спілкувалися з колегами з Міністерства освіти, Міністерства охорони здоров'я, вони мені самі розповідали, що на початку навчального року до школи приходить 95% відносно здорових дітей. Натомість в 11-му класі, коли діти завершують школу, звідти виходить лише 15% відносно здорових дітей. Страшні дані», — поділився Цюваник.

У 2021 році спільно з управлінням освіти Львівської міської ради ГО запустила експеримент у трьох школах — ліцеях №31, №52 та ліцеї міжнародних відносин імені Василя Стуса. У кожному закладі один клас навчався зі звичайними партами, а інший — із поєднанням сидячих і стоячих. Дослідження проводили спільно з Київським інститутом громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва.

Результати виявилися вражаючими. «Визначили, що пам'ять і концентрація уваги покращуються приблизно на 200%. Тобто діти насправді краще думають», — пояснює Цюваник. Операційна директорка ГО Олена Лущинська додала, що нещодавнє тримісячне дослідження підтвердило: коли дитина стоїть, її тіло мобілізоване і немає можливості відволікатися — на відміну від сидячого положення, коли учень може крутитися.

Ще одне цікаве спостереження: діти, які більше рухалися на уроках, на перервах частіше обирали спокійні заняття, тоді як учні звичайних класів одразу бігли гратися. Це свідчить, що рух протягом уроку компенсує природну потребу дітей в активності.

Станом на середину 2026 року проєкт діє у п'яти областях України: Львівській, Рівненській, Хмельницькій, Запорізькій та Харківській. До ініціативи долучилися вже понад 50 закладів освіти, де встановили понад 800 високих парт для більш ніж трьох тисяч дітей. Окремим напрямком стала співпраця з «Фундацією змін» — високі парти з'явилися в трьох підземних школах Запоріжжя, де обмежений простір робить їх особливо доречними.

Як це працює на практиці

ГО пропонує три моделі використання стоячих парт: 50%, 30% або 25% від загальної кількості парт у класі. Мінімальний поріг — 25%, оскільки дитина має рухатися щонайменше годину протягом навчального дня. Ідеться не про те, щоб стояти годину безперервно — кожні 10–15 хвилин учні змінюють положення. Школа обирає модель самостійно, залежно від простору класу та особливостей дітей.

Організація також вивчає вплив високих парт на нейровідмінних дітей — зокрема з розладом аутистичного спектра та синдромом дефіциту уваги. Попередні результати показують позитивні зміни для дітей з РАС, тоді як для дітей із СДУГ методика працює не завжди — дослідження тривають.

Високі парти не є новинкою: їхню концепцію розробили ще на початку ХХ століття в Німеччині, а сьогодні їх активно використовують у США, Великій Британії, Австралії, Бельгії та Японії. У Львові за високим столом свого часу працював і Михайло Грушевський — цей стіл досі можна побачити в його музеї.