Подорожчання продуктів в Україні: експерти пояснили, як не переплачувати за меншу упаковку

Ціни на продукти в Україні продовжують зростати, проте виробники дедалі частіше вдаються до прихованого подорожчання — зменшують вагу товарів, залишаючи цінник незмінним. Це явище має економічну назву шринкфляція, і воно вже стало поширеною практикою на українському ринку.

Покупець заходить у магазин за звичною пачкою вершкового масла, віддає ту саму суму, а вдома виявляє: усередині не 200, а 180 грамів. Виробники називають це способом уникнути різкого стрибка цін, однак споживачі почуваються ошуканими. Як повідомляє видання Retailers, шринкфляція в Україні охопила десятки категорій товарів — від молочки до побутової хімії.

Які продукти «худнуть» найчастіше

Найпомітніше шринкфляція вдарила по молочних продуктах — сметані, вершковому маслі, питних йогуртах і молоці. Не оминула вона й бакалію: гречку, цукор, рис, соняшникову олію. Меншими стали упаковки шоколаду, печива, чипсів, горішків, а також соків, солодкої газованої води та пива.

Експертка з B2B-продажів та бізнес-тренерка Людмила Калабуха наводить конкретний приклад: «Учора я купувала цукор і гречку. Беру пачку — там 900 грамів, хоча роками ми звикли, що така упаковка має важити кілограм. Сметана була 400 грамів — стала 350. Це явище вже настільки поширене, що Держпродспоживслужба навіть виходила з окремими роз'ясненнями після численних звернень споживачів».

Реальні цифри: на скільки «схудли» популярні товари

У 2021 році Вінницький молочний завод «Рошен» випустив вершкове масло у фасуванні по 200 грамів. Тоді солодковершкове масло «Селянське» жирністю 72,6% коштувало 52,4 грн — приблизно 26,2 грн за 100 грамів. Сьогодні за упаковку вагою 180 грамів доводиться платити 120 грн, тобто 100 грамів продукту коштують уже 66,7 грн. Це приблизно на 154% більше.

Схожа ситуація з питним біфідойогуртом «Активіа Полуниця». Пляшечка вагою 290 грамів із жирністю 1,5% коштувала близько 45 грн. Згодом на полицях з'явився варіант на 260 грамів із жирністю 1,2% за ті самі 45 грн. У результаті 100 грамів продукту подорожчали з 15,5 до 17,3 грн — приблизно на 11,6%. Разом із вагою змінилася і жирність.

Ще один показовий приклад — вологий корм для котів. Звичайний пауч містить 100 грамів продукту, а новий, зі святковим дизайном, — лише 85 грамів. Ціна залишилася незмінною. Яскраве оформлення відволікає увагу від того, що продукту в упаковці стало на 15% менше, а вартість 100 грамів зросла приблизно на 17,6%.

Чому виробники зменшують упаковку, а не підвищують ціну

За словами Людмили Калабухи, покупець значно краще пам'ятає ціну, ніж точну вагу в пачці. «Існують товари-маркери, вартість яких ми закарбували в пам'яті. Якщо улюблена сметана раптом подорожчає на 20%, споживач одразу це помітить. А от зміну об'єму з 400 до 350 грамів легко не помітити», — пояснює вона. Один зі способів зробити зміну менш помітною — одночасно оновити дизайн упаковки або випустити лімітовану серію.

Собівартість продукції в Україні стрімко зростає. Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко підкреслює: «Собівартість хліба сьогодні формують не лише борошно та інша сировина. Відчутно зросли витрати на електроенергію, оплату праці, пакування, логістику, ремонт і резервне живлення підприємств. Галузь працює в умовах дефіциту кадрів, високої вартості фінансування та додаткових воєнних ризиків».

Водночас експерти закликають розрізняти шринкфляцію та звичайну зміну асортименту. «Поява виробу вагою 400 чи 450 грамів замість звичних 500 грамів ще не означає шринкфляцію — особливо якщо його маса чітко зазначена на упаковці й покупець має вибір між різними форматами», — зауважує Дученко.

Як зі шринкфляцією борються за кордоном

Шринкфляція — не український винахід. У країнах ЄС покупцеві давно показують не лише ціну упаковки, а й вартість кілограма чи літра. А у Франції з 2024 року великі та середні магазини зобов'язані окремо повідомляти покупців, якщо кількість товару зменшилася, а ціна за одиницю зросла.

Українське законодавство поки не вимагає таких попереджень. Виробник зобов'язаний зазначати точну номінальну кількість або масу на упаковці, однак окремої вимоги наносити додатковий напис «вагу зменшено» не існує. «Межа достатньо зрозуміла: виробник має право змінювати формат і вагу продукції, але не має права приховувати фактичну кількість товару або створювати у споживача хибне уявлення про неї», — пояснює Юрій Дученко.

Як не переплачувати через шринкфляцію

Експерти радять звертати увагу не на ціну упаковки, а на вартість кілограма чи літра — саме вона показує реальне подорожчання. У наведених прикладах вартість одиниці ваги зростає приблизно на 11–18%, навіть якщо цінник залишається незмінним.

Найчастіше «худнуть» молочні продукти, бакалія, солодощі, снеки, напої, корми для тварин і побутова хімія. У цих категоріях варто бути особливо уважними: перевіряти фактичну вагу на упаковці, порівнювати ціну за кілограм чи літр, а також стежити за зміною дизайну — оновлене оформлення часто маскує зменшення об'єму.

Експерти прогнозують, що різноманітність форматів лише зростатиме. На полицях одночасно будуть представлені як менші вироби для невеликих домогосподарств, так і традиційні сімейні формати, а також порційні варіанти — половинки, упаковки по кілька скибок, порційна нарізка. Покупцям доведеться частіше перевіряти ціну за кілограм чи літр: саме вона покаже, де зручний формат, а де приховане подорожчання.

Також Politeka повідомляла, подорожчання продуктів у Києві: на що ціни зросли найбільше.