Підвищення тарифу на проїзд маршрутками Житомира: активісти розповіли, чому нові ціни завищені

Правила передачі показників лічильників у Житомирі нещодавно змінилися — а тепер під сумнівом опинилася й вартість проїзду в міських маршрутках. Громадська спільнота «Транспорт Житомира» проаналізувала, за що саме пасажири віддають 18 гривень за поїздку, і виявила чотири суттєві розбіжності між розрахунками перевізників та реальністю.

Нагадаємо, що з 16 березня 2026 року вартість проїзду в міських автобусах Житомира при оплаті транспортною або банківською карткою становить 18 гривень. Приватні перевізники наполягали на ще вищому тарифі — 20 гривень, однак міська влада погодилася лише на 18. Та як з'ясувалося, навіть ця цифра може бути завищеною.

Водіїв більше на папері, ніж на маршруті

Перше, на що звернули увагу в «Транспорті Житомира», — це кількість водіїв. Згідно з тарифними розрахунками, кожен автобус має обслуговуватися у дві зміни, тобто з ранку до пізнього вечора. Проте активісти стверджують: фактично багато водіїв працюють на маршруті лише трохи довше однієї зміни, переважно в пікові години, коли можна зібрати повний салон.

Увечері та у вихідні дні частина автобусів просто зникає з лінії, хоча у формулі тарифу закладено 100% виконання розкладу. Це означає, що витрати на зарплату водіїв у розрахунках можуть бути суттєво завищеними порівняно з реальністю.

Пробіг за документами і насправді

Другий сумнівний момент — фактичний пробіг автобусів. Витрати на пальне та ремонт безпосередньо залежать від кілометражу. Якщо перевізник скорочує вечірні та вихідні рейси, він економить на пальному, однак у тарифну формулу закладає повний кілометраж. «Зменшуючи пробіг, перевізник економить мільйони, але у формулу тарифу закладає повний км», — наголошують у спільноті.

Місто при цьому має технічну можливість для контролю: на сайті міськради працює онлайн-моніторинг громадського транспорту, а влітку 2026 року міська рада окремо затвердила порядок використання даних системи DOZOR для внутрішнього контролю за рухом автобусів. Чи застосовується цей інструмент на практиці — залишається відкритим питанням.

Платимо за «Вольво», їдемо в «Газелі»

Третє питання стосується класу автобусів. У тарифних розрахунках, як правило, фігурують великі або середні автобуси з відповідними витратами на пальне та запчастини. Натомість на маршрути нерідко виходять малі «маломірки» або застарілі моделі, які споживають значно менше пального і дешевші в обслуговуванні.

«Заміна автобусів: платимо за "Вольво", їдемо в "Газелі"», — саме так описують ситуацію автори допису. Різниця у витратах між заявленим і фактичним транспортом може становити десятки тисяч гривень на місяць на одному маршруті.

Готівка поза обліком

Четверта й найбільш конкретна проблема — облік пасажирів. У Житомирі офіційно діє безготівкова оплата проїзду, однак випадки приймання водіями готівки фіксувалися й у 2026 році. Як повідомляє Zhitomir-OnLine, у міськраді неодноразово заявляли, що такі дії порушують встановлений порядок і умови роботи перевізників.

Логіка тарифу проста: всі витрати діляться на кількість пасажирів. Якщо реальний пасажиропотік занижується через готівкові розрахунки, вартість однієї поїздки математично зростає. Без повноцінного електронного квитка неможливо точно визначити, скільки людей насправді користується маршрутом.

Що пропонують активісти

У «Транспорті Житомира» наполягають на переході до моделі оплати перевізнику за фактично виконану транспортну роботу — тобто за кілометри на маршруті. Така система передбачає повний електронний облік пасажирів, GPS-моніторинг руху автобусів та суворий контроль виконання рейсів.

Це дозволило б вести дискусію про обґрунтованість тарифу не на рівні взаємних заяв, а на основі конкретних цифр. Поки що ж, як зазначають у спільноті, житомирська влада, найімовірніше, просто вчергове підвищить вартість проїзду, не вирішуючи системних проблем галузі.

Раніше Politeka повідомляла, кому на Житомирщині пропонують зарплату 40 000 гривень.

Також Politeka повідомляла, за що доведеться платити більше в серпні на Житомирщині.

Як повідомляла Politeka, новопризначений міністр обрав Житомирщину для першого візиту.